Часом буває так, що якісь звичайні речі, або несподівані знахідки надають якогось другого дихання, натхнення.
Блукала інтернетом по блогах у пошуках прохолоди і новинок. І раптом блог з віршами....прочитала, підхопила хвилю і народились рифмовані рядки. Вирішила розмістити їх тут, у своєму блозі, на память)
Дуже жаль, що ми уже не діти
Бо є мрії наскрізь ще дитячі
І душа сміється й знову плаче,
як не знає де себе подіти.
Сонця промінь проситься у очі,
Ми відкинем всі свої печалі
Нас чекають неймовірні далі -
Серце знову нових вражень хоче.
Ми ще юні, очі наші сяють,
Знов готові всесвіт обійняти
Про любов усі слова сказати
Післязавтра хай нас зачекають)
08/07/2015
Пи.Си. Хотіла картинку додати та блогер щось перегрівся. Пізніше....
Пи.Пи.Си. Додала;)
Скільки в тебе талантів, Натусь!
ОтветитьУдалитьІ не кажи, прямо зірка;))))) Дякую на добрім слові.
УдалитьНаташ, проникливо:).
ОтветитьУдалитьДуже дякую, сонечко)
УдалитьЧудовий вірш!
ОтветитьУдалитьДякую))))
УдалитьЧудово!
ОтветитьУдалитьСпасибі))))))
Удалить